1. Словник української мови в 11 томах

фотельчик

ФОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч., діал. Зменш. до фоте́ль.

Він покірно сів на своєму звичайному місці, на низькому фотельчику, край її ніг (Л. Укр., III, 1952, 698).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фотельчик — фоте́льчик іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. фотельчик — ФОТЕ́ЛЬЧИК, а, ч., діал. Зменш. до фоте́ль. Він покірно сів на своєму звичайному місці, на низькому фотельчику, край її ніг (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. фотельчик — -а, ч., діал. Зменш. до фотель. Великий тлумачний словник сучасної мови