фрагментарний
ФРАГМЕНТА́РНИЙ, а, е.
1. Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами.
Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Леся Українка);
Фрагментарний характер твору (з публіц. літ.).
2. перен. Уривчастий, неповний.
Соціалістичні тенденції в середовищі західних українців були сильними, хоч і фрагментарними (з наук. літ.);
Фрагментарна форма коломийок.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрагментарний — фрагмента́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- фрагментарний — Частковий Словник чужослів Павло Штепа
- фрагментарний — -а, -е. 1》 Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами. 2》 перен. Уривчастий, неповний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрагментарний — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ... Словник синонімів української мови
- фрагментарний — ФРАГМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами. Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах