1. Словник української мови в 11 томах

фрагментарний

ФРАГМЕНТА́РНИЙ, а, е.

1. Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами.

Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Л. Укр., III, 1952, 741);

Незважаючи на свій фрагментарний, конспективний характер, «Філософські зошити» [В. І. Леніна] мають значення самостійного твору, який становить цілий етап в розвитку матеріалістичної діалектики (Ком. Укр., 4, 1962, 23).

2. перен. Уривчастий, неповний.

Фрагментарна форма коломийок.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрагментарний — фрагмента́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фрагментарний — Частковий Словник чужослів Павло Штепа
  3. фрагментарний — ФРАГМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами. Уривок за уривком укладався в моїй думці в чудну фрагментарну картину (Леся Українка); Фрагментарний характер твору (з публіц. літ.). 2. перен. Уривчастий, неповний. Словник української мови у 20 томах
  4. фрагментарний — -а, -е. 1》 Який складається з фрагментів або є фрагментом, фрагментами. 2》 перен. Уривчастий, неповний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фрагментарний — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ... Словник синонімів української мови