фразеологія

ФРАЗЕОЛО́ГІЯ, ї, ж.

1. Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.

Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, використовуючи її .. для характеристики певних політичних явищ (з наук. літ.);

У відборі й художньому використанні лексики, фразеології, певних типів словосполучень при зображенні персонажів-селян, персонажів із народу М. Коцюбинський є новатором стилю (з наук. літ.);

// Сукупність прийомів словесного вираження, властивих певному періодові якоїсь мови, якійсь особі і т. ін.

Головні атрибути стародавньої утопії живуть до сеї пори в нашій мові: “дерево життя”, “дерево пізнання добра і зла”, “цілюща й живуща вода” і т. п. – все це не тільки силоміць вривається в нашу фразеологію, як тільки ми заговоримо на “утопічні” теми, але й стає ще досі свідомо вибраним “мотивом” для новітніх (“модерністичних”) творів наших поетів (Леся Українка);

[Божко:] Пора вигнати з науки парубчаків, які прикривають своє неуцтво сучасною фразеологією (С. Голованівський);

Двадцятишестирічний капітан Берестовець навмисне думкою вживав цих грубуватих висловів із стереотипної фразеології молодих офіцерів (Л. Первомайський).

2. Розділ мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми.

Фразеологія вивчає фразеологічну систему мови в її сучасному стані і розвитку (з наук. літ.);

Відділ фразеології та лексографії.

3. Те саме, що фра́за 3.

Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі. Ані сліду непевності, ані тіні фразеології або погоні за ефектом (І. Франко);

З ясним, тверезим, трохи скептичним розумом, .. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан старався привчити їх читати, студіювати, відучував їх од пустої фразеології і трати часу (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фразеологія — фразеоло́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фразеологія — [фразеиолог'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. фразеологія — Речівня Словник чужослів Павло Штепа
  4. фразеологія — -ї, ж. 1》 Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. || Сукупність прийомів словесного вираження, властивих певному періодові якоїсь мови, якійсь особі і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фразеологія — фразеоло́гія (від фраза і ...логія) 1. Розділ мовознавства, що вивчає усталені звороти мови. 2. Сукупність словосполучень певної мови (запас, фонд фразеологічних одиниць). 3. Переносно – набір беззмістовних фраз, марнослів’я. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фразеологія — 1. сукупність виразів та зворотів (фразеологізмів), притаманних певній мові; 2. розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови у його сучасному стані та історичному розвиткові. Універсальний словник-енциклопедія
  7. фразеологія — Фразеоло́гія, -гії, -гією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фразеологія — ФРАЗЕОЛО́ГІЯ, ї, ж. 1. Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові. Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, застосовуючи її.. Словник української мови в 11 томах