фразеологія

ФРАЗЕОЛО́ГІЯ, ї, ж.

1. Сукупність зворотів і висловів (словосполучень, речень), фразеологізмів, властивих тій чи іншій мові.

Письменник [П. Панч] розширює сферу прикладання народної фразеології, застосовуючи її.. для характеристики певних політичних явищ (Рад. літ-во, 1, 1963, 19);

У відборі й художньому застосуванні лексики, фразеології, певних типів словосполучень при зображенні персонажів-селян, персонажів із народу М. Коцюбинський є новатором стилю (Розвиток мов соц. націй, 1967, 265);

// Сукупність прийомів словесного вираження, властивих повному періодові якоїсь мови, якійсь особі і т. ін.

Головні атрибути стародавньої утопії живуть до сеї пори в нашій мові: «дерево життя», «дерево пізнання добра і зла», «цілюща й живуща вода» і т. п.-все це не тільки силоміць вривається в нашу фразеологію, як тільки ми заговоримо на «утопічні» теми, але й стає ще досі свідомо вибраним "мотивом" для новітніх («модерністичних») творів наших поетів (Л. Укр., VIII, 1965, 135);

[Божко:] Пора вигнати з науки парубчаків, які прикривають своє неуцтво сучасною фразеологією (Голов., Драми, 1958, 199);

Двадцятишестирічний капітан Берестовець навмисне думкою вживав цих грубуватих висловів із стереотипної фразеології молодих офіцерів (Перв., Опов.., 1970, 124);

Основоположники наукового комунізму водночас нещадно критикували авантюристичну тактику і псевдореволюційну фразеологію дрібнобуржуазних лівоопортуністичних течій (Ком. Укр., 9, 1964, 15).

2. Розділ мовознавства, що вивчає усталені звороти мови, фразеологізми.

3. Те саме, що фра́за 3.

Тепер голос Владка, чистий і повний, мов голос дзвона, панував у залі. Ані сліду непевності, ані тіні фразеології або погоні за ефектом (Фр., VI, 1951, 276);

З ясним, тверезим, трохи скептичним розумом,.. Драгоманов у своїх статтях, а ще більше в листах до галичан старався привчити їх читати, студіювати, відучував їх од пустої фразеології і трати часу (Коцюб., III, 1956, 31).