фракція

ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж.

1. іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами.

Фракція ремісників.

2. Організована група депутатів – членів якої-небудь партії – в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію, вироблену цією партією.

Соціал-демократична фракція II Думи була арештована і віддана під суд, а потім вислана в Сибір (з наук. літ.);

Об'єднане засідання обох Рад – робітничих та солдатських депутатів – було призначене на сім годин вечора. А вже пробило вісім, і воно все ще не починалось: засідали партійні фракції (А. Головко);

Ліві фракції Верховної Ради обстоювали концепцію двох державних мов (з публіц. літ.).

3. Угруповання в складі політичної партії, яке виступає зі своєю власною платформою.

Що з радикалів певна частина виділиться в чисто соціал-демократичну фракцію, сього я давно ждала (Леся Українка);

Очевидно, фракція в цілому зовсім не хотіла ставити свою долю на таку слабеньку карту, як революційна совість есерівської та меншовицької більшості (Д. Бузько).

(1) Парла́ментська фра́кція – група депутатів парламенту – членів однієї або кількох політичних партій і рухів, яка проводить в парламенті певну лінію, відстоює певні позиції.

Парламентська фракція аграріїв.

ФРА́КЦІЯ², ї, ж., спец.

1. Компонент складної рідини, який кипить у вузькому проміжку температур.

Розенберг просто проґавив, а головний інженер навмисно не залучив до участі в цих дослідах контрольну лабораторію, не зобов'язав Петушека щопівгодини подавати експериментаторам найточніші аналізи кожної фракції (Ю. Шовкопляс);

З моменту винаходу методики розділення нафти на фракції та створення гасової освітлювальної лампи різко зростає попит на гас (з наук. літ.);

З нафти виробляють бензин, лігроїн, гас, мастила, парафін, солярове масло, мазут (залишок після відгону всіх паливних фракцій) (з наук. літ.);

// Компонент рідини, що має певні особливості.

Білкові фракції крові.

2. Частина зернистого матеріалу (сипких тіл і т. ін.) приблизно однакового розміру, виділена з маси цього матеріалу.

Той, хто знайомий із доменним виробництвом, знає, скільки неприємностей завдає агломерат дрібних фракцій, який потрапив у піч (з наук.-попул. літ.);

Щоб посіяти кукурудзу вирівняним насінням високої якості, треба кожну партію насіння поділити за розміром – по ширині і товщині зерен. Такий поділ називається калібруванням, а насіння певних розмірів – фракцією (з наук. літ.);

Зерно слід калібрувати і використовувати для сівби ті фракції, які мають більш високу абсолютну вагу (з наук. літ.).

3. Складова частина ґрунту, породи і т. ін.

Фракція ґрунту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фракція — фра́кція 1 іменник жіночого роду група фра́кція 2 іменник жіночого роду компонент рідини Орфографічний словник української мови
  2. фракція — Частина, група всередині партії, що має особливості і відрізняється за ідейними, організаційними формами. Наявність в одній партії декількох фракцій робить її більш гнучкою, тому що дозволяє зберігати підтримку різних груп виборців... Словник із соціальної роботи
  3. фракція — (шевців) ІСТ. цех, об'єднання; (у парляменті) група; (у партії) угруповання; (складної рідини) Т. компонент, складник, складова частина. Словник синонімів Караванського
  4. фракція — Частина .частинка, гурт, гурток Словник чужослів Павло Штепа
  5. фракція — I -ї, ж. 1》 іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2》 Організована група депутатів – членів якої-небудь партії в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фракція — фра́кція (від лат. fractio – розламування) 1. Організована група членів політичної партії, створювана для здійснення її лінії в парламенті, органах місцевого самоврядування та інших організаціях. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фракція — Частина суміші речовин з характерною властивістю, напр., уламки мінералів з певним розміром зернин, частина дистиляту, що кипить при тому чи іншому температурному діапазоні. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фракція — Фра́кція, -ції, -цією; -кції, -кцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фракція — ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. іст. Група людей, об’єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2. Організована група депутатів — членів якої-небудь партії — в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію... Словник української мови в 11 томах
  10. фракція — рос. фракция 1. Організована група людей за певними інтересами з членів громадського об'єднання, політичної партії, парламенту, ради з метою спільних дій для досягнення поставленої цілі. 2. Угруповання всередині організації, партії, з'їзду, конференції. Eкономічна енциклопедія