1. Словник із соціальної роботи

фракція

Частина, група всередині партії, що має особливості і відрізняється за ідейними, організаційними формами. Наявність в одній партії декількох фракцій робить її більш гнучкою, тому що дозволяє зберігати підтримку різних груп виборців, враховувати різноманітність інтересів у суспільстві.

англ. fraction; нім. Fraktion f=; угор. frakció; рос. фракция.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фракція — фра́кція 1 іменник жіночого роду група фра́кція 2 іменник жіночого роду компонент рідини Орфографічний словник української мови
  2. фракція — (шевців) ІСТ. цех, об'єднання; (у парляменті) група; (у партії) угруповання; (складної рідини) Т. компонент, складник, складова частина. Словник синонімів Караванського
  3. фракція — Частина .частинка, гурт, гурток Словник чужослів Павло Штепа
  4. фракція — ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2. Організована група депутатів – членів якої-небудь партії – в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію... Словник української мови у 20 томах
  5. фракція — I -ї, ж. 1》 іст. Група людей, об'єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2》 Організована група депутатів – членів якої-небудь партії в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фракція — фра́кція (від лат. fractio – розламування) 1. Організована група членів політичної партії, створювана для здійснення її лінії в парламенті, органах місцевого самоврядування та інших організаціях. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фракція — Частина суміші речовин з характерною властивістю, напр., уламки мінералів з певним розміром зернин, частина дистиляту, що кипить при тому чи іншому температурному діапазоні. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фракція — Фра́кція, -ції, -цією; -кції, -кцій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фракція — ФРА́КЦІЯ¹, ї, ж. 1. іст. Група людей, об’єднаних професійними, цеховими інтересами. Фракція ремісників. 2. Організована група депутатів — членів якої-небудь партії — в парламенті чи іншій представницькій установі, яка звичайно проводить певну лінію... Словник української мови в 11 томах
  10. фракція — рос. фракция 1. Організована група людей за певними інтересами з членів громадського об'єднання, політичної партії, парламенту, ради з метою спільних дій для досягнення поставленої цілі. 2. Угруповання всередині організації, партії, з'їзду, конференції. Eкономічна енциклопедія