1. Словник української мови у 20 томах

фратрія

ФРА́ТРІЯ, ї, ж.

У стародавніх греків – спочатку первісний рід, згодом об'єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника.

Основною функцією роду було регулювання шлюбних та міжродових відносин. Декілька родів могли створювати більш значну, здебільшого теж екзогамну єдність, яку етнологи називають фратрією (з наук. літ.);

Родові об'єднання типу фратрії були в багатьох народів (напр., пеласгів, ірокезів) (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фратрія — фра́трія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фратрія — Підплем'я Словник чужослів Павло Штепа
  3. фратрія — I -ї, ж. У стародавніх греків – спершу первісний рід, згодом об'єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника. II -ї, ж. 1》 В палеонтології – відрізок філогенетичного дерева, відповідний строкові формування одного виду. 2》 бот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фратрія — фра́трія (грец. φροτρία) у давніх греків спочатку первісний рід, згодом об’єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника. Кілька споріднених Ф. становили плем’я. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фратрія — ФРА́ТРІЯ, ї, ж. У стародавніх греків — спочатку первісний рід, згодом об’єднання кількох родів, що мали спільного родоначальника. Словник української мови в 11 томах