фреза
ФРЕ́ЗА, и, ж.
1. Багатолезовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців із загостреними вершинами, яким обробляють площини, фасонні, гвинтові або спіральні поверхні.
Поставив [Максим] шестерню. Перевірив циліндричну фрезу, кутову, фасонну... За хвилину верстат ожив (Д. Ткач);
Зубчасті колеса фрезерують черв'ячними фрезами (з навч. літ.).
2. Ґрунтообробна машина, головним робочим органом якої є барабан, що обертається, з ножами або польовими гачками, за допомогою яких розпушують і перемішують ґрунт, знищують купини на луках, підрізають торф і т. ін.
Мінеральні і торфові ґрунти з міцною дерниною, вкриті купинами, або слабо розкладені торфовища влітку найкраще обробляти фрезою в один слід або важкою дисковою бороною в два-три сліди (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- фреза — фре́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фреза — Витиначка Словник чужослів Павло Штепа
- фреза — -и, ж. 1》 Багатолезовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців із загостреними вершинами, яким обробляють площини, фасонні, гвинтові або спіральні поверхні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фреза — фре́за (франц. fraise) 1. Обертовий інструмент з лезами для фрезерування (1). 2. Машина з обертовими лезами для фрезерування (2). Словник іншомовних слів Мельничука
- фреза — ФРЕ́ЗА, и, ж. 1. Багатолезовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців з загостреними вершинами, яким обробляють площини, фасонні, гвинтові або спіральні поверхні. Поставив [Максим] шестерню. Словник української мови в 11 томах