фреза

фре́за

-и, ж.

1》 Багатолезовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців із загостреними вершинами, яким обробляють площини, фасонні, гвинтові або спіральні поверхні.

2》 Ґрунтообробна машина, головним робочим органом якої є барабан, що обертається, з ножами або польовими гачками, за допомогою яких розпушують і перемішують ґрунт, знищують купини на луках, підрізають торф і т. ін.

Дорожня фреза — машина для розпушування ґрунту і змішування його з бітумом або ін. в'яжучими речовинами при створенні дорожніх покриттів, основ і покриттів аеродромів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фреза — фре́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фреза — Витиначка Словник чужослів Павло Штепа
  3. фреза — ФРЕ́ЗА, и, ж. 1. Багатолезовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців із загостреними вершинами, яким обробляють площини, фасонні, гвинтові або спіральні поверхні. Поставив [Максим] шестерню. Словник української мови у 20 томах
  4. фреза — фре́за (франц. fraise) 1. Обертовий інструмент з лезами для фрезерування (1). 2. Машина з обертовими лезами для фрезерування (2). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фреза — ФРЕ́ЗА, и, ж. 1. Багатолезовий різальний інструмент, що складається з корпусу й різальних зубців з загостреними вершинами, яким обробляють площини, фасонні, гвинтові або спіральні поверхні. Поставив [Максим] шестерню. Словник української мови в 11 томах