фритюрниця

ФРИТЮ́РНИЦЯ, і, ж., кул.

Посуд, для приготування страв у фритюрі.

Для смаження у фритюрі використовують фритюрниці (з навч. літ.);

Фритюрницю наповнюють жиром наполовину, оскільки при нагрiваннi жир пiниться (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фритюрниця — фритю́рниця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фритюрниця — [фриет'урниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. фритюрниця — -і, ж. Електропобутовий прилад для приготування других страв із використанням фритюру. Великий тлумачний словник сучасної мови