1. Словник української мови у 20 томах

фронтит

ФРОНТИ́Т, у, ч.

Запалення слизової оболонки лобних пазух.

Слід мати на увазі, що гайморити і фронтити нерідко виникають у тих, хто переносить так звану легку форму грипу на ногах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фронтит — фронти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фронтит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки лобних пазух. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фронтит — фронти́т [від лат. frons (frontis) – чоло] запалення слизової оболонки лобних пазух. Розвивається внаслідок ускладнення гострого нежитю, грипу, кору, скарлатини тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фронтит — ФРОНТИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки лобних пазух. Слід мати на увазі, що гайморити і фронтити нерідко виникають у тих, хто переносить так звану легку форму грипу на ногах (Рад. Укр.. 9.II 1969, 4). Словник української мови в 11 томах