фронтовий

ФРОНТОВИ́Й, а́, е́.

1. Стос. до фронту (у 2, 3 знач.).

Я п'ю новорічну чашу, з думою п'ю ясною За давню розмову нашу В лісах фронтових, під Москвою (М. Нагнибіда);

Мати тужно, з невимовною ніжністю дивилася на сина. Він знову піде важкими фронтовими шляхами, знову кидатиметься в атаку, лежатиме десь з автоматом в руках, як ті бійці з червоними зорями, що сьогодні вранці лежали в їхньому дворі (Д. Ткач);

– Люблю фронтовий край! – піднесено вигукнув Козаков (О. Гончар);

// Який діє на фронті, у воєнній обстановці.

Коли відрапортував [Захар] фронтовому комбатові про прибуття з поповненням, комбат якийсь час вивчав його, вчитуючись у папери політвідділу (Іван Ле);

Згадалась розповідь Петрового друга про війну, про те, як гинули льотчики фронтові (О. Гончар);

// Який проходить, відбувається або може бути в умовах фронту.

Фронтові роки привчили до того, що тиша – це зловісна попередниця бою; кожної хвилини вона може вибухнути і ще дужчим громом, ще палючішим вогнем (С. Журахович);

Хай відійде в минуле дорога воєнна і життя фронтове неспокійне моє (М. Упеник);

Мусій розповідав про Вітрову Балку, а Остап – про своє фронтове поневіряння (А. Головко);

Фронтові бої;

// Власт., характерний, притаманний фронту, такий, як буває на фронті.

Почалися виступи делегатів з місць. Один за одним підіймалися на трибуну, рішучі, горласті, забіякуваті, здебільшого у фронтових ще шинелях (О. Гончар);

Над степом залягла передсвітанкова коротка й зрадлива фронтова тиша (В. Козаченко);

// Признач. для умов фронту.

Я все доводив: – Скрізь одні У військ петлиці фронтові. Артилеристи ж ви чи ні? Це ж – гордість, друзі бойові! (М. Гірник);

// Одержаний на фронті.

Круті жилясті в'язи йому після фронтової контузії скрутило ото трохи набік, і голова на них майже не рухається (О. Гончар);

Фронтові нагороди;

// Який перебуває на фронті, обслуговуючи фронт, фронтовиків.

– Не гнівайтесь, товаришу молодший лейтенант, на мою сорочку, – сказав сержант, заправляючись, – і повіки в нього нервово засіпалися. – Бачите, не мама її прала, а дівчата з фронтових пралень, а їм уже руки милом геть пороз'їдало... (О. Гончар);

У Вітчизняну війну М. М. Амосов, працюючи у фронтовому госпіталі, провів багато складних операцій, боровся за життя кожного пораненого воїна (з наук.-попул. літ.);

Ніхто з них не відав, що той синьоокий, З яким побратались на хвилях затоки, Хто вів їх на битву у сяйві ракети, Що він – журналіст фронтової газети (М. Нагнибіда);

// Який виник на фронті; присвячений фронту.

Він славив дружбу фронтову Союз братів-народів (Т. Масенко);

Фронтові нариси; Фронтові пісні;

// З яким зв'язує перебування на фронті.

Хто пройшов бої і пожарища, Той повік не забуде, ні, Фронтового свого товариша (С. Крижанівський);

Днів отих ніколи не забути, друзів не забути фронтових (І. Гончаренко).

2. діал. Фасадний.

Одного дня, коли я, як звичайно, сидячи в вікні, поглядав на роботу, вчинився нараз крик на самій фронтовій стіні (І. Франко);

Недавно казала тітка відчинити одно фронтове вікно (О. Кобилянська).