фронтовий

Значення в інших словниках

1. фронтовий — фронтови́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. фронтовий — ФРОНТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до фронту (у 2, 3 знач.). Я п'ю новорічну чашу, з думою п'ю ясною За давню розмову нашу В лісах фронтових, під Москвою (М. Нагнибіда); Мати тужно, з невимовною ніжністю дивилася на сина. Словник української мови у 20 томах
3. фронтовий — фронтовий передній, лицьовий; фасадний (ст): 20 корон фронтова кімната з умебльованням, постіллю, опалом, світлом і сніданням: білою кавою з двома булками та услугою. Мабуть, таншого помешкання тяжко собі уявити (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. фронтовий — -а, -е. 1》 Стос. до фронту (у 2, 3 знач.). || Який діє на фронті, у воєнній обстановці. || Який проходить, відбувається або може бути в умовах фронту. || Власт., характерний, притаманний фронту, такий, як буває на фронті. || Признач. для умов фронту. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фронтовий — ФАСА́ДНИЙ, ЧОЛОВИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, НАЧІ́ЛЬНИЙ, ФРОНТА́ЛЬНИЙ, ФРОНТОВИ́Й діал. Тодоска.. повертає до будинку з фігурними фасадними окрасами в стилі бароко (М. Стельмах); Чолова стіна вимита, сріблилася під ясним сонцем (В. Словник синонімів української мови
6. фронтовий — ФРОНТОВИ́Й, а́, е́. 1. Стос. до фронту (у 2, 3 знач.). Я п’ю новорічну чашу, з думою п’ю ясною За давню розмову нашу В лісах фронтових, під Москвою (Нагн., Вибр., 1957, 52); Тарас не міг довго затримуватися вдома. Словник української мови в 11 томах