1. Словник української мови у 20 томах

фукс

ФУКС, а, ч.

Випадково влучний удар у більярдній грі.

Майстерний фукс;

// заст., розм. Випадковість, несподіванка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фукс — фукс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фукс — -а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі. || заст., розм. Випадковість, несподіванка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фукс — ФУКС, а, ч. Випадково влучний удар у більярдній грі; // заст., розм. Випадковість, несподіванка. Фу́ксом пройти́ (проско́чити і т. ін.) — потрапити випадково, без належних підстав. — На вінику, як та відьма на помелі, хоче [Перегуда] в комунізм фуксом проскочити… (Кучер, Прощай.., 1957, 150). Словник української мови в 11 томах