функціоналізм
ФУНКЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч.
Напрям в архітектурі 10–20-х рр. XX ст., для якого характерне підпорядкування архітектурних форм їхньому практичному призначенню (функції) і нехтування національною своєрідністю.
Що ж це таке – конструктивізм, або, як іноді в нас його називають, функціоналізм? Відповідь дає сама назва. Основою будь-якої споруди є її функція, її конструкція (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- функціоналізм — функціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- функціоналізм — -у, ч. 1》 філос. Один із компонентів системного підходу, суть якого полягає у виявленні функцій окремих елементів і підрозділів певного соціального утворення. 2》 Напрям в архітектурі 10-20-х рр. 20 ст., для якого характерне підпорядкування архітектурних форм їхньому практичному призначенню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- функціоналізм — функціоналі́зм (від лат. functionalis – той, що стосується функції) напрям в архітектурі, що сформувався в 20-х pp. 20 ст. і поширився в країнах Західної Європи та Америки. Ф. підпорядкував архітектурні форми їхньому функціональному призначенню, заперечував національну своєрідність архітектури. Словник іншомовних слів Мельничука
- функціоналізм — I напрямок в етнології, який виник в опозиції до еволюціонізму в 20-х XX cт.; прагнув до пояснення культурних фактів через з'ясування функції, яку вони виконують у системі культури певного суспільства; гол. представники: Б. Маліновський... Універсальний словник-енциклопедія
- функціоналізм — ФУНКЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям в архітектурі 10— 20-х рр. XX ст., для якого характерне підпорядкування архітектурних форм їхньому практичному призначенню (функції) і нехтування національною своєрідністю. Словник української мови в 11 томах