1. Універсальний словник-енциклопедія

функціоналізм

I

напрямок в етнології, який виник в опозиції до еволюціонізму в 20-х XX cт.; прагнув до пояснення культурних фактів через з'ясування функції, яку вони виконують у системі культури певного суспільства; гол. представники: Б. Маліновський, А. Редкліфф-Браун, сучасні дослідження англо-амер. авторів.

II

напрям у сучасній архітектурі, урбаністиці, прикладному мистецтві (розвиток з кінця XIX ст., розквіт після I Світової війни); гол. принципом ф. є визнання вищості функції, якій підпорядковані всі технічні та естетичні елементи. функціоналізм

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. функціоналізм — функціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. функціоналізм — ФУНКЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям в архітектурі 10–20-х рр. XX ст., для якого характерне підпорядкування архітектурних форм їхньому практичному призначенню (функції) і нехтування національною своєрідністю. Словник української мови у 20 томах
  3. функціоналізм — -у, ч. 1》 філос. Один із компонентів системного підходу, суть якого полягає у виявленні функцій окремих елементів і підрозділів певного соціального утворення. 2》 Напрям в архітектурі 10-20-х рр. 20 ст., для якого характерне підпорядкування архітектурних форм їхньому практичному призначенню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. функціоналізм — функціоналі́зм (від лат. functionalis – той, що стосується функції) напрям в архітектурі, що сформувався в 20-х pp. 20 ст. і поширився в країнах Західної Європи та Америки. Ф. підпорядкував архітектурні форми їхньому функціональному призначенню, заперечував національну своєрідність архітектури. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. функціоналізм — ФУНКЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям в архітектурі 10— 20-х рр. XX ст., для якого характерне підпорядкування архітектурних форм їхньому практичному призначенню (функції) і нехтування національною своєрідністю. Словник української мови в 11 томах