1. Словник української мови у 20 томах

фуркіт

ФУ́РКІТ, коту, ч.

Звуки, утворювані крилами птахів при польоті або швидким рухом, дією чого-небудь.

Табунець горобців з фуркотом вилетів із клуні (М. Стельмах);

Тихо було навколо, спали степи. З фуркотом спурхували з придорожньої трави обважнілі жайворонки в темноту (О. Гончар);

Кайло вкрилося туманом, і холодну дерев'яну ручку було чути навіть крізь рукавиці. Земля була мерзла і тверда, як бетон. Відбиті грудочки відлітали з фуркотом, як уламки гранати (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фуркіт — фу́ркіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фуркіт — -коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів під час польоту або швидким рухом, дією чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фуркіт — ФУ́РКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів при польоті або швидким рухом, дією чого-небудь. Табунець горобців з фуркотом вилетів із клуні (Стельмах, II, 1962, 403); Тихо було навколо, спали степи. Словник української мови в 11 томах