фуркіт
ФУ́РКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів при польоті або швидким рухом, дією чого-небудь.
Табунець горобців з фуркотом вилетів із клуні (Стельмах, II, 1962, 403);
Тихо було навколо, спали степи. З фуркотом спурхували з придорожньої трави обважнілі жайворонки в темноту (Гончар, Таврія, 1952, 368);
Кайло вкрилося туманом, і холодну дерев’яну ручку було чути навіть крізь рукавиці. Земля була мерзла і тверда, як бетон. Відбиті грудочки відлітали з фуркотом, як уламки гранати (Тют., Вир, 1964, 481).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фуркіт — фу́ркіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фуркіт — ФУ́РКІТ, коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів при польоті або швидким рухом, дією чого-небудь. Табунець горобців з фуркотом вилетів із клуні (М. Стельмах); Тихо було навколо, спали степи. Словник української мови у 20 томах
- фуркіт — -коту, ч. Звуки, утворювані крилами птахів під час польоту або швидким рухом, дією чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови