фурма
ФУ́РМА, и, ж., мет. Пристрій, через який вдувають повітря або кисень у металургійні печі та агрегати; становить собою наконечник (у доменних печах) або спеціальну трубку (у вагранках та конверторах).
Данило Туркенич навчив його працювати з високим тиском газу на колошнику, змінювати за три хвилини фурми [в доменній печі] (Рудь, Гомін.., 1959, 3);
Біля домни діють повітродувні машини, які з великою силою женуть по трубопроводах гаряче повітря. Вриваючись через фурми в черево домни, завантаженої рудою, коксом і вапняком, струмені повітря під тиском пронизують стовп шихтових матеріалів (Вітч., 1, 1974, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фурма — фу́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фурма — ФУ́РМА, и, ж., мет. Пристрій – наконечник (у доменних печах) або спеціальна трубка (у вагранках та конверторах), через який вдувають повітря або кисень у металургійні печі та агрегати. Словник української мови у 20 томах
- фурма — -и, ж., мет. Пристрій, крізь який вдувають повітря або кисень у металургійні печі та агрегати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фурма — фу́рма (від нім. Form – форма) пристрій (отвір або водоохолоджувальний металевий наконечник), через який вдувають повітря або кисень у плавильні печі. Словник іншомовних слів Мельничука