1. Словник української мови у 20 томах

фурман

ФУ́РМАН, а, ч., рідко.

Те саме, що візни́к 1.

Бідні сотворіння [коні] наче почувають, що фурманові шкода їх бити, і здається, немов для подяки йому біжать самі, як можуть, потроху (А. Кримський);

Фурман гукнув на коней, тарантас виїхав з брами й заторохкотів по нерівному бруку Садової (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурман — фу́рман іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. фурман — ХУРМАН, див. ВІЗНИК. Словник синонімів Караванського
  3. фурман — див. візник Словник синонімів Вусика
  4. фурман — Возій, візник, див. фірман, кучер Словник чужослів Павло Штепа
  5. фурман — -а, ч., заст. Візник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фурман — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови
  7. фурман — Фу́рман і ху́рман, -на; -мани, -нів ху́рман і звич. фу́рман, -на; -ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фурман — ФУ́РМАН, а, ч., заст. Візник (у 1 знач.). Бідні сотворіння [коні] наче почувають, що фурманові шкода їх бити, і здається, немов для подяки йому біжать самі, як можуть, потроху (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах