фурман

Значення в інших словниках

1. фурман — фу́рман іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. фурман — див. візник Словник синонімів Вусика
3. фурман — Возій, візник, див. фірман, кучер Словник чужослів Павло Штепа
4. фурман — ФУ́РМАН, а, ч., рідко. Те саме, що візни́к 1. Бідні сотворіння [коні] наче почувають, що фурманові шкода їх бити, і здається, немов для подяки йому біжать самі, як можуть, потроху (А. Словник української мови у 20 томах
5. фурман — -а, ч., заст. Візник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фурман — ВІЗНИ́К (людина, яка править кіньми звичайно у найманій підводі, найманому екіпажі), КУ́ЧЕР, ПОГО́НИЧ, ЛОМОВИ́К (той, хто перевозить важкі вантажі); БИНДЮ́ЖНИК (БЕНДЮ́ЖНИК) розм. (той, хто перевозить вантажі на биндюгах); ХУ́РЩИК розм., ВІЗНИ́ЦЯ заст. Словник синонімів української мови
7. фурман — Фу́рман і ху́рман, -на; -мани, -нів ху́рман і звич. фу́рман, -на; -ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. фурман — ФУ́РМАН, а, ч., заст. Візник (у 1 знач.). Бідні сотворіння [коні] наче почувають, що фурманові шкода їх бити, і здається, немов для подяки йому біжать самі, як можуть, потроху (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах