фурнітура
ФУРНІТУ́РА, и, ж.
Допоміжні, підсобні вироби в деяких видах виробництва.
У легкій промисловості вирішили випускати цілі модні ансамблі за допомогою фурнітури з художнього оргскла – ґудзиків, пряжок, різних прикрас (з газ.);
Годинникова фурнітура;
Меблева фурнітура.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фурнітура — фурніту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фурнітура — [фурн'ітура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- фурнітура — -и, ж. Допоміжний, підсобний матеріал у деяких видах виробництва. Меблева фурнітура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фурнітура — фурніту́ра (франц. fourniture, від fournir – доставляти, постачати) допоміжний матеріал (ґудзики, пряжки, цвяхи, годинникові стрілки тощо) в деяких виробництвах. Словник іншомовних слів Мельничука
- фурнітура — ФУРНІТУ́РА, и, ж. Допоміжний, підсобний матеріал у деяких видах виробництва. У легкій промисловості вирішили випускати цілі модні ансамблі за допомогою фурнітури з художнього оргскла — гудзиків, пряжок, різних прикрас (Рад. Укр., 5.II 1969, 4); Меблева фурнітура; Годинникова фурнітура. Словник української мови в 11 томах