1. Словник української мови в 11 томах

фурнітура

ФУРНІТУ́РА, и, ж. Допоміжний, підсобний матеріал у деяких видах виробництва.

У легкій промисловості вирішили випускати цілі модні ансамблі за допомогою фурнітури з художнього оргскла — гудзиків, пряжок, різних прикрас (Рад. Укр., 5.II 1969, 4);

Меблева фурнітура; Годинникова фурнітура.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурнітура — фурніту́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фурнітура — [фурн'ітура] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  3. фурнітура — ФУРНІТУ́РА, и, ж. Допоміжні, підсобні вироби в деяких видах виробництва. У легкій промисловості вирішили випускати цілі модні ансамблі за допомогою фурнітури з художнього оргскла – ґудзиків, пряжок, різних прикрас (з газ.); Годинникова фурнітура; Меблева фурнітура. Словник української мови у 20 томах
  4. фурнітура — -и, ж. Допоміжний, підсобний матеріал у деяких видах виробництва. Меблева фурнітура. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фурнітура — фурніту́ра (франц. fourniture, від fournir – доставляти, постачати) допоміжний матеріал (ґудзики, пряжки, цвяхи, годинникові стрілки тощо) в деяких виробництвах. Словник іншомовних слів Мельничука