фурмівник
ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фурмівник — фурмівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фурмівник — ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Оздоровлення фурмівників. Словник української мови у 20 томах
- фурмівник — -а, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Великий тлумачний словник сучасної мови