фурмівник

фурмівни́к

-а, ч., мет.

Робітник, який обслуговує фурму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурмівник — фурмівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фурмівник — ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Оздоровлення фурмівників. Словник української мови у 20 томах
  3. фурмівник — ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Словник української мови в 11 томах