фурмівник

фурмівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурмівник — ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Оздоровлення фурмівників. Словник української мови у 20 томах
  2. фурмівник — -а, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фурмівник — ФУРМІВНИ́К, а́, ч., мет. Робітник, який обслуговує фурму. Словник української мови в 11 томах