фіакр
ФІА́КР, а, ч.
Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета.
– То вже хіба ти, коханий Павлусю, проведеш Настусю додому, бо в нас у Києві не Париж і не Рим: фіакрів нема (І. Нечуй-Левицький);
Іноді ляскала підкова об підкову, фіакр підскакував на вибоїнах, і Семен, гнівно покрикуючи, ляскав віжками (Г. Хоткевич);
Фіакри гуркотіли, піднімаючи за собою хмари куряви (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіакр — Фіа́кр: — легкий найманий екіпаж [51] Словник з творів Івана Франка
- фіакр — фіа́кр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фіакр — -а, ч. Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фіакр — фіа́кр (франц. fiacre) легкий найманий екіпаж (карета). Словник іншомовних слів Мельничука
- фіакр — Легкий 1- або 2-кінний екіпаж зі складаним кузовом; призначений для перевезення 1-4 пасажирів; використовувався від XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія
- фіакр — ФІА́КР, а, ч. Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета. — То вже хіба ти, коханий Павлусю, проведеш Настусю додому, бо в нас у Києві не Париж і не Рим: фіакрів нема (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах