1. Словник української мови в 11 томах

фіакр

ФІА́КР, а, ч. Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета.

— То вже хіба ти, коханий Павлусю, проведеш Настусю додому, бо в нас у Києві не Париж і не Рим: фіакрів нема (Н.-Лев., IV, 1956, 237);

Іноді ляскала підкова об підкову, фіакр підскакував на вибоїнах, і Семен, гнівно покрикуючи, ляскав віжками (Хотк., І, 1966, 58).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіакр — Фіа́кр: — легкий найманий екіпаж [51] Словник з творів Івана Франка
  2. фіакр — фіа́кр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. фіакр — ФІА́КР, а, ч. Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета. – То вже хіба ти, коханий Павлусю, проведеш Настусю додому, бо в нас у Києві не Париж і не Рим: фіакрів нема (І. Словник української мови у 20 томах
  4. фіакр — -а, ч. Легкий найманий екіпаж у містах Західної Європи; карета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фіакр — фіа́кр (франц. fiacre) легкий найманий екіпаж (карета). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фіакр — Легкий 1- або 2-кінний екіпаж зі складаним кузовом; призначений для перевезення 1-4 пасажирів; використовувався від XIX ст. Універсальний словник-енциклопедія