фідеїзм

ФІДЕЇ́ЗМ, у, ч.

Світогляд, що ґрунтується на приматі віри над розумом, наукою.

І. Франко йде проти напливу агностицизму і фідеїзму, проти ідеалістично-релятивістської моди (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фідеїзм — фідеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фідеїзм — Філософія віри Словник чужослів Павло Штепа
  3. фідеїзм — -у, ч. Релігійний світогляд, що стверджує примат віри над розумом; характерний для теїстичних релігій. || Ідеалістичний напрям філософії, що намагається підмінити знання релігійною вірою й підпорядкувати науку релігії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фідеїзм — фідеїзм (франц. fideisme, від лат. fides – віра) – намагання підмінити знання релігією, поставити віру над розумом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фідеїзм — Погляд, згідно з яким єдиним і неспростовним джерелом пізнання є одкровення. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фідеїзм — ФІДЕЇЗМ (від лат. fides — віра) — загальна назва вчень, що проголошують пріоритет віри над розумом і внаслідок цього необхідність підпорядкування науки релігії. Згідно... Філософський енциклопедичний словник
  7. фідеїзм — ФІДЕЇ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичний напрям у буржуазній філософії, що намагається підмінити знання релігійною вірою й підпорядкувати науку релігії. І. Франко йде проти напливу агностицизму і фідеїзму, проти буржуазної ідеалістично-релятивістської моди (Вісник АН, 4, 1949, 48). Словник української мови в 11 томах