1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фідеїзм

фідеї́зм

-у, ч.

Релігійний світогляд, що стверджує примат віри над розумом; характерний для теїстичних релігій.

|| Ідеалістичний напрям філософії, що намагається підмінити знання релігійною вірою й підпорядкувати науку релігії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фідеїзм — фідеї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фідеїзм — Філософія віри Словник чужослів Павло Штепа
  3. фідеїзм — ФІДЕЇ́ЗМ, у, ч. Світогляд, що ґрунтується на приматі віри над розумом, наукою. І. Франко йде проти напливу агностицизму і фідеїзму, проти ідеалістично-релятивістської моди (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. фідеїзм — фідеїзм (франц. fideisme, від лат. fides – віра) – намагання підмінити знання релігією, поставити віру над розумом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фідеїзм — Погляд, згідно з яким єдиним і неспростовним джерелом пізнання є одкровення. Універсальний словник-енциклопедія
  6. фідеїзм — ФІДЕЇЗМ (від лат. fides — віра) — загальна назва вчень, що проголошують пріоритет віри над розумом і внаслідок цього необхідність підпорядкування науки релігії. Згідно... Філософський енциклопедичний словник
  7. фідеїзм — ФІДЕЇ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичний напрям у буржуазній філософії, що намагається підмінити знання релігійною вірою й підпорядкувати науку релігії. І. Франко йде проти напливу агностицизму і фідеїзму, проти буржуазної ідеалістично-релятивістської моди (Вісник АН, 4, 1949, 48). Словник української мови в 11 томах