фільонка
ФІЛЬО́НКА, и, ж.
1. Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо.
Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Ю. Смолич).
2. Внутрішнє поле декоративних рамок на стінах і на архітектурних частинах і деталях.
3. Тоненька смужка, що відділяє пофарбовану панель від верхньої частини стіни.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фільонка — фільо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фільонка — -и, ж. 1》 Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. 2》 Внутрішнє поле декоративних рамок на стінах і на архітектурних частинах і деталях. 3》 Тоненька смужка, що відділяє пофарбовану панель від верхньої частини стіни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фільонка — ФІЛЬО́НКА, и, ж. 1. Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах
- фільонка — (нім. — заповнення) 1. Трохи заглиблена гладенька або декорована ділянка стіни, дверного полотна, пілястри, що обведена рамою, яка має прямокутну або близьку до неї форму (порівн. панель, панно). Внутрішню поверхню... Архітектура і монументальне мистецтво