фільонка
(нім. — заповнення)
1. Трохи заглиблена гладенька або декорована ділянка стіни, дверного полотна, пілястри, що обведена рамою, яка має прямокутну або близьку до неї форму (порівн. панель, панно). Внутрішню поверхню Ф. називають полем, яке може бути на одному рівні зі стіною або вище його. Саме воно прикрашається рельєфною, живописною або орнаментальною композицією. Кути Ф. інколи акцентують т. зв. кнопками.
2. Дерев'яний, профільований щит, що вставляється в раму дерев'яної панелі, перегородки або дверей.
3. Вузенька кольорова смужка між двома по-різному фарбованими частинами стіни. Має місце:
~ тягнута — з профільованим обрамуванням.
Джерело:
Архітектура і монументальне мистецтво
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фільонка — фільо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фільонка — ФІЛЬО́НКА, и, ж. 1. Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
- фільонка — -и, ж. 1》 Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. 2》 Внутрішнє поле декоративних рамок на стінах і на архітектурних частинах і деталях. 3》 Тоненька смужка, що відділяє пофарбовану панель від верхньої частини стіни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фільонка — ФІЛЬО́НКА, и, ж. 1. Щиток із тонкої дошки, фанери або іншого матеріалу в каркасі дверей, шафи тощо. Телеграфіст зник. Двері він причинив щільно, та все одно крізь фільонки зразу стало чути постукування ключа на апараті (Смолич, Реве та стогне.. Словник української мови в 11 томах