1. Словник української мови у 20 томах

фінінспектор

ФІНІНСПЕ́КТОР, а, ч.

Скорочення: фінансовий інспектор – працівник фінансового відділу, що займається вираховуванням і стяганням податків.

– Головня має зуб на мене – факт – за те, що восени я викрив фінінспекторові махінації його татуся (Я. Качура);

Фаня тоді тримала крамницю, й на неї фінінспектор наклав великий податок (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фінінспектор — фінінспе́ктор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фінінспектор — рос. фининспектор Див. Інспектор фінансовий. Eкономічна енциклопедія
  3. фінінспектор — -а, ч., заст., розм. Фінансовий інспектор – працівник фінансового відділу, що займався вираховуванням і стяганням податків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фінінспектор — Фінінспе́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фінінспектор — ФІНІНСПЕ́КТОР, а, ч. Скорочення: фінансовий інспектор — працівник фінансового відділу, що займається вираховуванням і стяганням податків. — Головня має зуб на мене — факт — за те, що восени я викрив фінінспекторові махінації його татуся (Кач., II, 1958, 18). Словник української мови в 11 томах