фінітизм
ФІНІТИ́ЗМ, у, ч.
Філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного.
Догми фінітизму.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фінітизм — фініти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фінітизм — -у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фінітизм — фініти́зм (від лат. finis – межа, кінець) ідеалістична філософська концепція, яка заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного, виходячи з того, що людина в досвіді завжди має справу тільки з конечними речами. Словник іншомовних слів Мельничука
- фінітизм — ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Словник української мови в 11 томах