фінітизм
ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фінітизм — фініти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фінітизм — ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Догми фінітизму. Словник української мови у 20 томах
- фінітизм — -у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фінітизм — фініти́зм (від лат. finis – межа, кінець) ідеалістична філософська концепція, яка заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного, виходячи з того, що людина в досвіді завжди має справу тільки з конечними речами. Словник іншомовних слів Мельничука