фінітизм

ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фінітизм — фініти́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фінітизм — ФІНІТИ́ЗМ, у, ч. Філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Догми фінітизму. Словник української мови у 20 томах
  3. фінітизм — -у, ч. Ідеалістична філософська концепція, що заперечує об'єктивно-реальний зміст категорії безконечного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фінітизм — фініти́зм (від лат. finis – межа, кінець) ідеалістична філософська концепція, яка заперечує об’єктивно-реальний зміст категорії безконечного, виходячи з того, що людина в досвіді завжди має справу тільки з конечними речами. Словник іншомовних слів Мельничука