1. Словник української мови у 20 томах

фісташник

ФІСТА́ШНИК, а, ч.

Місце, де ростуть фісташки (у 1 знач.); фісташкове дерево.

Тисячолітній фісташник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фісташник — фіста́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фісташник — -а, ч. Те саме, що фісташка 1); фісташкове дерево. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фісташник — ФІСТА́ШНИК, а, ч. Те саме, що фіста́шка 1; фісташкове дерево. Словник української мови в 11 томах