фісташник
фіста́шник
-а, ч.
Те саме, що фісташка 1); фісташкове дерево.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фісташник — фіста́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фісташник — ФІСТА́ШНИК, а, ч. Місце, де ростуть фісташки (у 1 знач.); фісташкове дерево. Тисячолітній фісташник. Словник української мови у 20 томах
- фісташник — ФІСТА́ШНИК, а, ч. Те саме, що фіста́шка 1; фісташкове дерево. Словник української мови в 11 томах