1. Великий тлумачний словник сучасної мови

фісташка

фіста́шка

-и, ж.

1》 Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи.

2》 Їстівний плід цього дерева – невеликий горіх, ядро якого має зеленкувате забарвлення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фісташка — фіста́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фісташка — [ф'істашка] -шки, д. і м. -ас'ц'і, р. мн. -шок Орфоепічний словник української мови
  3. фісташка — ФІСТА́ШКА, и, ж. 1. Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи. На височині під фісташками залюбки обирають лігвища архари. На вітах птахи будують гнізда (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. фісташка — Дерево родини сумахових, поширене в Ірані, Туреччині, Сирії, на пд. Європи; ф. справжня має плід-кістянку, насіння (т.зв. фісташкові горішки) їстівне, використовується в кондитерській промисловості; з ф. також добувають цінну смолу для виробництва лаків і фарб. Універсальний словник-енциклопедія
  5. фісташка — ФІСТА́ШКА, и , ж. 1. Південна деревна або кущова рослина родини сумахових із перистим листям та плодами, схожими на горіхи. На височині під фісташками залюбки обирають лігвища архари. На вітах птахи будують гнізда (Знання.. Словник української мови в 11 томах