1. Словник української мови у 20 томах

фіфочка

ФІ́ФОЧКА, и, ж., зневажл.

Зменш. до фі́фа.

Од серця у Полі ще не відлягло від недавньої неприємної розмови з Маценком, ще вона не заспокоїлася, а тут ще й ця фіфочка... (П. Автомонов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіфочка — фі́фочка іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. фіфочка — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  3. фіфочка — -и, ж., зневажл. Зменш. до фіфа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фіфочка — ФІ́ФОЧКА, и, ж., зневажл. Зменш. до фі́фа. Од серця у Полі ще не відлягло від недавньої неприємної розмови з Маценком, ще вона не заспокоїлася, а тут ще й ця фіфочка… (Автом., Щастя.., 1959, 64). Словник української мови в 11 томах