фіфочка
ФІ́ФОЧКА, и, ж., зневажл. Зменш. до фі́фа.
Од серця у Полі ще не відлягло від недавньої неприємної розмови з Маценком, ще вона не заспокоїлася, а тут ще й ця фіфочка… (Автом., Щастя.., 1959, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіфочка — фі́фочка іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- фіфочка — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- фіфочка — ФІ́ФОЧКА, и, ж., зневажл. Зменш. до фі́фа. Од серця у Полі ще не відлягло від недавньої неприємної розмови з Маценком, ще вона не заспокоїлася, а тут ще й ця фіфочка... (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
- фіфочка — -и, ж., зневажл. Зменш. до фіфа. Великий тлумачний словник сучасної мови