хабарницький
ХАБА́РНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до хаба́рник і хаба́рництво.
Хабарницькі вчинки;
Хабарницькі наміри;
Обкрадання держави відбувається хабарпницькими способами, через контроль більшості посад державної влади і адміністрації непатріотичними і непринциповими людьми (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хабарницький — хаба́рницький прикметник Орфографічний словник української мови
- хабарницький — [хабарниец'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- хабарницький — -а, -е. Прикм. до хабарник і хабарництво. Хабарницькі наміри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хабарницький — Хаба́рницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хабарницький — ХАБА́РНИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до хаба́рник і хаба́рництво. Хабарницькі вчинки; Хабарницькі наміри. Словник української мови в 11 томах
- хабарницький — Хабарницький, -а, -е Взяточническій. Шейк. Словник української мови Грінченка