хаджі
ХАДЖІ́, невідм., ч.
Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж до Мекки.
Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хаджі — Хаджа́, хаджі́: — почесний титул мусульманина, який здійснив паломництво до Мекки [43] Словник з творів Івана Франка
- хаджі — хаджі́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хаджі — незм. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хаджі — хаджі́ (араб. – прочанин) почесний титул мусульманина, який здійснив хадж. Словник іншомовних слів Мельничука
- хаджі — ХАДЖІ́, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки. Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (Коцюб., І, 1955, 288). Словник української мови в 11 томах