1. Словник української мови в 11 томах

хаджі

ХАДЖІ́, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки.

Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (Коцюб., І, 1955, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хаджі — Хаджа́, хаджі́: — почесний титул мусульманина, який здійснив паломництво до Мекки [43] Словник з творів Івана Франка
  2. хаджі — хаджі́ іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. хаджі — ХАДЖІ́, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж до Мекки. Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. хаджі — незм. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хаджі — хаджі́ (араб. – прочанин) почесний титул мусульманина, який здійснив хадж. Словник іншомовних слів Мельничука