хай-тек

ХАЙ-ТЕ́К².

ХАЙ-ТЕ́К, а, ч., збірн.

Сучасні прогресивні технології, які застосовують новітні наукові досягнення;

// Напрям в архітектурі останньої третини ХХ ст., який остаточно освоює інноваційні розробки передових галузей науки й техніки, розвиває традиції конструктивізму.

У творах представників хай-теку демонструються високі якості пластмс, легких сплавів, нових композитних матеріалів тощо (із журн.).