халтурка
ХАЛТУ́РКА, и, ж., розм.
Зменш. до халту́ра.
На саму платню не дуже розженешся. І збоку не як у людей – жодної халтурки, хіба списані книги тещі на розпал (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- халтурка — халту́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- халтурка — (-и) ж.; крим. Галстук. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108. Словник жарґонної лексики української мови
- халтурка — -и, ж., розм. Зменш. до халтура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- халтурка — Хаптура, -ри ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв. Словник української мови Грінченка