халтурка

Хаптура, -ри

ж. = хавтур. Піп дзвонить за для своєї користи, може чує де хаптури поїсти. Чуб. І. 280. ум. халтурка. Не здужає (кобила) у пилипівку попівських хаптурок по селу возить. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халтурка — халту́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. халтурка — ХАЛТУ́РКА, и, ж., розм. Зменш. до халту́ра. На саму платню не дуже розженешся. І збоку не як у людей – жодної халтурки, хіба списані книги тещі на розпал (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
  3. халтурка — (-и) ж.; крим. Галстук. БСРЖ, 640; СЖЗ, 108. Словник жарґонної лексики української мови
  4. халтурка — -и, ж., розм. Зменш. до халтура. Великий тлумачний словник сучасної мови