халепа
Халепа, -пи
ж.
1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Шевч. 290. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Кв. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Стор. МПр. 109. Нехай йому халепа. Ну его къ чорту! Ном. № 5130. Пху! нехай на вас халепа! Г. Барв. 483.
2) Непогода. Отто яка халепа на дворі, і носа з хати не вистромиш. Канев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- халепа — ха́ле́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- халепа — Клопіт, морока, неприємність, нещаслива пригода, напасть, біди, нещастя. Словник синонімів Караванського
- халепа — див. біда; пригода Словник синонімів Вусика
- халепа — ХА́ЛЕ́ПА, и, ж. Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність. Тій бідній матері така халепа прийшла, що не зна, куди і метнутись (Г. Словник української мови у 20 томах
- халепа — -и, ж. Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність. Вскочити в халепу — потрапити в біду, зазнати неприємностей. || заст. Негода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- халепа — вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Фразеологічний словник української мови
- халепа — НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПА розм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. Словник синонімів української мови
- халепа — Ха́ле́па, -пи, -пі; -лепи, -леп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- халепа — ХА́ЛЕ́ПА, и, ж. Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність. Тій бідній матері така халепа прийшла, що не зна, куди і метнутись (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах