халепа
ХА́ЛЕ́ПА, и, ж.
Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність.
Тій бідній матері така халепа прийшла, що не зна, куди і метнутись (Г. Квітка-Основ'яненко);
Після жнив украдено знову пару добрих коней у Денисового кума Терешка Тонконоженка. Скоро Денис про халепу дочувся, зараз пішов до його (Б. Грінченко);
– Раджу вам від щирого серця, Євгене Вікторовичу: гоніть цього пройдисвіта геть, гоніть! Бо матимете з ним таку халепу... (Іван Ле);
Оце з місяць тому трапилася халепа з чоловіком. Возили дерево з лісу, і прибило його березою (І. Цюпа);
– А тут ще й радикуліт розгулявся – давня халепа. Стояти несила (Яків Баш);
Чи грек ходив їх малювать з натури? Жив у степах, набравшися халеп? Такий шедевр не створиш за два тури, Тут треба знати змалечку той степ (Л. Костенко);
// заст. Негода.
Ото яка халепа надворі, і носа з хати не вистромиш (Сл. Б. Грінченка).
◇ Ви́крутитися (ви́лізти, ви́братися і т. ін.) з ха́ле́пи див. викру́чуватися;
Вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу) див. влипа́ти;
Вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в на́па́сть, в раху́бу і т. ін.) див. вска́кувати;
Зава́рювати / завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу) див. зава́рювати;
Ма́ти ха́ле́пу див. ма́ти²;
Набира́тися / набра́тися ха́ле́пи див. набира́тися;
Нароби́ти ха́ле́пи див. наро́блювати;
Підво́дити / підвести́ під ха́ле́пу див. підво́дити;
Підсува́ти (підсо́вувати) / підсу́нути ха́ле́пу див. підсува́ти;
Ско́чити в хале́пу див. ско́чити;
(1) Хай (неха́й) йому́ (їм, на ньо́го, на вас і т. ін.) ха́ле́па – те саме, що Хай (неха́й) йому́ (їм і т. ін.) біс! (див. біс¹).
Пху! нехай на вас халепа! (Сл. Б. Грінченка);
Чини́ти ха́ле́пу див. чини́ти¹.
Значення в інших словниках
- халепа — ха́ле́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- халепа — Клопіт, морока, неприємність, нещаслива пригода, напасть, біди, нещастя. Словник синонімів Караванського
- халепа — див. біда; пригода Словник синонімів Вусика
- халепа — -и, ж. Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність. Вскочити в халепу — потрапити в біду, зазнати неприємностей. || заст. Негода. Великий тлумачний словник сучасної мови
- халепа — вли́пнути в істо́рію (в ха́ле́пу). Стати, виявитися причетним до якоїсь неприємної справи. Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе, що взагалі влип у цю історію (Є. Фразеологічний словник української мови
- халепа — НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПА розм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев. Словник синонімів української мови
- халепа — Ха́ле́па, -пи, -пі; -лепи, -леп Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- халепа — ХА́ЛЕ́ПА, и, ж. Яка-небудь несподівана, прикра подія; біда, нещастя, неприємність. Тій бідній матері така халепа прийшла, що не зна, куди і метнутись (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- халепа — Халепа, -пи ж. 1) Бѣда, несчастіе, несчастный случай. Ми вам такої халепи натворили, що боїмося, щоб ви нас не потрусили. Шевч. 290. Тепер не можна і втікати, щоб халепи од них не було. Кв. Жолніри дали звістку, яка халепа спіткала патера. Стор. МПр. 109. Словник української мови Грінченка