халтурник
ХАЛТУ́РНИК, а, ч., розм.
Той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк.
Працівник, що робить речі за принципом “стук-грюк, аби з рук”, – це халтурник, людина без почуття власної гордості, любові до своєї професії (з публіц. літ.);
Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії якийсь халтурник з обласного центру, з упертістю маніяка просуває своє ерзац-мистецтво в маси... (О. Гончар);
– Я думаю, що не хвилюються лише байдужі люди і, знаєте, халтурники та нездари (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- халтурник — халту́рник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- халтурник — Капарник, партач, дит. майстер-ламайстер; (літун-робітник) шабашник. Словник синонімів Караванського
- халтурник — -а, ч., розм. Той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- халтурник — БРАКОРО́Б (несумлінний працівник, який допускає в роботі брак); ХАЛТУ́РНИК розм. (той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк); ПАРТА́Ч зневажл. (той, хто робить, виконує що-небудь невміло або неохайно, недбало). — Гаразд, я згоден, .. Словник синонімів української мови
- халтурник — ХАЛТУ́РНИК, а, ч., розм. Той, хто працює несумлінно, неакуратно, абияк. Працівник, що робить речі за принципом «стук-грюк, аби з рук»,— це халтурник, людина без почуття власної гордості, любові до своєї професії (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах